Збірка оповідань

• Це ваш довбаний Атлас зробив!
• Атласа до суду!
• Чому Ілла нас не захищає від цього виродка?!

Натовп перед Верховною Радою був невгамовний та настільки незадоволений, що все могло перейти до повного штурму будівлі. Самі ж депутати спокійнісінько перебували всередині із шумоподавлюючими вікнами. Так, саме перебували, адже це не можна назвати "працювали", чи тим паче "жили".

Але наша героїня про це й гадки не мала. Як її звати, вам поки що знати не потрібно. Але вона далеко не остання, хто має причетність до правосуддя в Києві. Скоріш за все, навіть важливіша за депутатів, але то таке.

• Любий, - їй самій стало противно до нестями називати так свого ворога. Їй пощастило, що він її не почув. - І все ж таки. Ти будеш снідати вареними чи смаженими яйцями?

З іншого краю квартири можна було побачити, як темноволосий засмаглий хлопець лежить з усмішкою на постелі. Він ще не встиг відкрити очі, але вже почув її голос, тому усмішка сама запанувала на його обличчі.

• Так, люба, я буду смажених 2 яйця.

Дівчина прикусила губу. Все ж таки він її почув.

Але як ще назвати людину, з якою ти гаряче провів ніч? Не буду казати про те, що останні півроку вони при зустрічі бажали один одному лише смерті. І що у дівчини взагалі ордер є на арешт та вбивство цього хлопця, але що тут вже поробиш, коли так довго граєш у кішки-мишки.

Дівчина хотіла зібрати неслухняне світле волосся у пучок, але нічого не вийшло. Раптом вона відчула, як хтось своїми руками ніжно зав'язує їй хвіст.

• Зараз будемо снідати. Можеш поки що увімкнути новини?

Тим часом у Верховній Раді вийшло кілька "представників закону" на балкон (лише уявіть, не вниз до народу, а на балкон 2 поверху!) і почали промову.

• Всі ви вже чули новини про вчорашнє знищення одного з найбільш популярних кафе столиці - Золоте Курча. Це було масштабно і дуже несподівано. Вбитих немає, але є тяжко поранені... Це вже 4 раз за місяць. Всі ми вже знаємо, хто винен у цьому інциденті...

Миттєво на цьому слові у доповідача полетіло каміння.

• Та який це інцидент!? Це справжній теракт!
• Так! - загуділа товпа, яку знову довелося заспокоювати декілька хвилин.
• Ми розуміємо, що вам лячно, але наша головна агентка Ілона вже зайнята цією справою і обов'язково спіймає Атласа. Його страта буде публічною та без суду!

Народ заволав радісно. Страх, паніка та кількість навколо "однодумців" зробили з них тварин - не дивно.

Вдома ж нашої головної героїні запанувала тиша.

• Ал, це як розуміти?.. Як це взагалі можливо? - запитала дівчина у хлопця, адже знала про його хобі.
• Іл, я непричетний, ти ж пам'ятаєш минулу ніч, - Атлас перший почав їсти свій сніданок, показуючи своєю посмішкою, що йому подобається те, що відбувається.
• Ал, від мене вимагають, щоб я тебе заарештувала та закатувала, вони вважають, що це ти! - дівчина вже відкрито панікувала.
• Ну то спіймай мене, спробуй, віддай їм та подивимось, що з ними станеться, - Атлас відкусив останній шматочок тосту та вмокнув його у яєчню.
• А що буде, якщо я таки тебе спіймаю, адже зараз мені нічого не заважає це зробити?
• Заважають спогади вчорашньої ночі, а ще ти ж розумієш, що я все одно повернуся до тебе, але будь-кого, хто стане на моєму шляху, вже більше світ не побачить.
• Ти наче вірний, але небезпечний пес.
• Ваф!